Сьогодення вимагає вчителя нової формації: високопрофесійного, компетентного, сповненого новаторських ідей, здатного втілювати в повсякденну практику інноваційні підходи до організації навчально-виховного процесу. Джерела цих новацій закладені саме проектом освітньої політики ХХІ століття - «Педагогічною Конституцією Європи», яка формує аксіологічну платформу підготовки Нового вчителя для об’єднаної Європи. Цінності, задекларовані у ній, мають загальнолюдське значення й однаково потрібні народам і країнам європейського простору. Головні положення цього документу регламентують педагогічну діяльність та визначають загальний механізм підготовки педагогічних кадрів, здатних жити у спільному Європейському Домі у повазі, порозумінні і співпраці на основі загальнолюдських цінностей. Інтеграція України у європейський соціальний, економічний, культурний простір це передусім ретельне об’єктивне вивчення міжнародного досвіду розвитку освіти, його зіставлення з вітчизняним і визначення шляхів запровадження кращих педагогічних надбань людства у практику освіти, прогнозування тенденцій подальшого розвитку регіональної освітньої системи.

Першим паростком впровадження «Педагогічної Конституції Європи» в освіту Донецької області є регіональна Програма розвитку освіти «Освіта Донеччини у європейському вимірі. 2017-2020 роки», яка втілює у собі стержневі концептуальні засади реформування середньої освіти «Нова українська школа». У Плані впровадження якої вказується, що задля того, щоб підготувати педагогів до діяльності в умовах Нової української школи, потрібно переглянути систему підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних працівників. Вчителі будуть підготовлені до викладання у відповідності до нових Державних стандартів, до застосовування нових методик, до діалогу з учнями, батьками, громадою. Керівники шкіл будуть готові до ефективного управління закладом в умовах автономії. Це потребуватиме навичок стратегічного управління, управління персоналом, управління організаційними змінами тощо.

Актуальність розробки Програми розвитку освіти «Освіта Донеччини у європейському вимірі. 2017-2020 роки» обумовлена необхідністю «перезавантаження» освіти області у контексті державної освітньої реформи: пошуку та вироблення нової гнучкої, динамічної моделі освітньої системи з громадсько-державним управлінням на засадах децентралізації, новим компетентнісно орієнтованим змістом освіти та наскрізним процесом виховання, з педагогікою партнерства і педагогічними працівниками – «аґентами змін», з ефективним моніторингом якості освіти.

Програма розвитку освіти Донеччини передбачає забезпечення готовності учителя до нової ролі – лідера, який може вести за собою, любить свій предмет і фахово його викладає; коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини. Це в свою чергу потребує нових підходів щодо процедур атестації педагогічних працівників із урахуванням євроінтеграційних тенденцій.

Такі нові підходи яскраво втілюються у новому Законі України «Про освіту», який набрав чинності 28 вересня 2017 року (далі - Закон), де атестація педагогічного працівника зберігається (залишається без змін, за Положенням про атестацію педагогічних працівників затвердженого наказом МОН №530 від 06.10.2010 р. зі змінами). Поки МОН не затвердить нове Положення про атестацію, присвоювати вищу категорію та педагогічні звання будуть управління (відділи) освіти, а І та ІІ категорію – навчальний заклад. Атестація проводитися відповідно до статті 50 Закону як система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання його педагогічної діяльності (п.1). Вона може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не менше ніж один раз на п'ять років, крім випадків, передбачених законодавством (п.2). За результатами атестації визначаються відповідність педпрацівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання (перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначаються Кабінетом Міністрів України). При цьому визначається поняття «професійна кваліфікація» - «офіційний результат оцінювання і визнання, який отримано, коли уповноважений суб'єкт встановив наявність у працівника необхідних компетентностей, що відповідно до вимог відповідних стандартів, дозволяють виконувати певний вид роботи або займатись професійною діяльністю». Професійна кваліфікація засвідчується відповідним документом про професійну кваліфікацію.

У статті 41 Закону України «Про освіту» зазначено, що система зовнішнього забезпечення якості освіти може включати «інструменти, процедури та заходи забезпечення і підвищення якості освіти, зокрема: …атестацію педагогічних працівників; сертифікацію педагогічних працівників». Отже, сертифікація доповнює, але не замінює державну форму атестації педагогічних працівників і є зовнішнім оцінюванням фахових знань педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання) з метою визначення відповідності рівня його професійних компетентностей вимогам професійного стандарту та здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. (п.1 ст.51). Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативи. Формування та забезпечення функціонування системи сертифікації педагогічних працівників здійснюватиметься центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки із залученням спеціально уповноваженої державою установи, що є відповідальною за зовнішнє незалежне оцінювання. За підсумками успішного проходження сертифікаційного процесу особі видається сертифікат, який є дійсним упродовж трьох років. Успішне проходження сертифікації зараховується як проходження атестації педагогічним працівником (механізм ,,,,). Педагогічний працівник, який пройшов сертифікацію, отримує щомісячну доплату в розмірі 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати) пропорційно до обсягу педагогічного навантаження протягом строку дії сертифіката (частина п'ята статті 61 набирає чинності з 1 січня 2019 року) з урахуванням встановленої кваліфікаційної категорії, педагогічного звання. Педагогічні працівники, які мають сертифікат, можуть залучатися до проведення інституційного аудиту в інших закладах освіти, розроблення та акредитації освітніх програм, а також до інших процедур і заходів, пов'язаних із забезпечення якості та впровадженням інновацій, педагогічних новацій і технологій в системі освіти.

Пріоритети сертифікації:

• добровільна участь ;
• зовнішнє оцінювання незалежного експерта;
• підвищена оплата праці;
• можливість пройти сертифікацію знову, навіть якщо попередня спроба була невдалою.

Положення про сертифікацію педагогічних працівників розробляються центральними органами виконавчої влади, до сфери управління яких належать заклади освіти, та затверджуються Кабінетом Міністрів України. Робота над Положенням щодо сертифікації уже ведеться. До роботи над цим документом залучені кращі фахівці: працівники міністерства, керівники закладів освіти різних рівнів, науковці (наказ МОН №1316 від 27.09.2017 року «Про створення робочої групи з питань сертифікації вчителів»).

Необхідною умовою подальшої атестації педагогічного працівника є професійний розвиток та підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (ст. 59 п.4). Видами проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників при цьому мають стати навчання за освітньою програмою, стажування, участь у сертифікаційних програмах, тренінгах, семінарах, семінарах-практикумах, семінарах-нарадах, семінарах-тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо). При цьому використовуються різні форми: інституційна, дуальна, на робочому місці (на виробництві) тощо.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України "Про освіту". Загальна кількість академічних годин для підвищення кваліфікації педагогічного працівника впродовж п’яти років не може бути меншою за 150 годин, з яких певна кількість годин має бути обов’язково спрямована на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з дітьми з особливими освітніми потребами (стаття 27 Закону України "Про загальну середню освіту"). При цьому педагогічні працівники мають щорічно планувати певну кількість часу на підвищення своєї кваліфікації.

Функціонування атестаційних та сертифікаційних процесів

в умовах впровадження нового Закону України «Про освіту»

Законом України «Про освіту» були внесені зміни до Законів України «Про дошкільну освіту», «Про загальну середню освіту» та «Про позашкільну освіту», у тому числі в частині повноважень відповідних місцевих органів управління. Зокрема, з переліку цих повноважень виключені повноваження на проведення атестації відповідних закладів освіти. Також із Законів виключена атестація закладу освіти як форма державного нагляду (контролю).

Таким чином, атестація закладів освіти вже не належить до повноважень відповідних органів управління і не існує як форма державного нагляду (контролю) чи інструмент забезпечення якості освіти. Відповідно, проведення атестації є безпідставним і правові наслідки її проведення відсутні.

У зв’язку із зазначеним, Порядок державної атестації дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладів, затверджений наказом Міністерства освіти і науки України від 30 січня 2015 р. № 67, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 р,. за № 173/26618, буде визнаний таким, що втратив чинність.

Разом з тим, у системі загальної середньої освіти буде запроваджено інший плановий захід державного нагляду (контролю) - інституційний аудит, зміст та особливості проведення якого визначені статтею 45 Закону України «Про освіту».

Отже, можна зробити висновок, що атестація та сертифікація вчителів, спрямована на приведення системи освіти у відповідність із побажаннями суспільства, є одним із способів досягнення цілей підготовки покоління людей постіндустріального століття.